Степан Бабій – Бджолиний край: Вірш

Бджолиний край,
був справжній рай
в борах, в лісах високі борті,
Цвіли сади,
пились меди
по медоваровій роботі.

Але у рай, в бджолиний край
з боліт, з гноїв летіли мухи,
то половець, то печеніг,
то лях, то угр, то орд набіг
несли пожежі і розрухи.

І так – віки
як чужаки
зліталися на землі ситі,
Поглянь навкруг –
їх стільки мух,
і рани наших душ відкриті.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Бабій – Бджолиний край":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Бабій – Бджолиний край: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.