Вірші класиків > Степан Бабій: Вірші > Степан Бабій – Еверест

Степан Бабій – Еверест: Вірш

Досягти Евересту –
Скільки їх, тих невтолених душ…
Не на теплий Олімп –
Сходження на Еверест!
Скільки їх вже було –
Скільки їх не дійшло…
Скільки їх порозкиданих по Україні –
Тих поривів, тих мрій,
Тих досягнень –
Лиш до половини
Того шляху нелегкого…
Бо то – хрест, Еверест,
Хрест важкий – Еверест.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Степан Бабій
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Бабій – Еверест":

Читати схожі вірші:

  1. Степан Бабій – Скільки злитого духу
  2. Степан Бабій – І доріжина ця в нікуди
  3. Степан Бабій – Третя річниця незалежності в Дермані
  4. Степан Бабій – Жовтень жовтий, як мед
  5. Степан Бабій – Перед Вілією
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Бабій – Еверест: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.