Квітко, у серці твоїм – Україна,
якої не бачила, але відчула
у слові, що виплекане у родині,
у пісні, що змалку пронизувала твою душу.
І пісня злетіла, летіла… І долетіла,
пронизуючи серце знедоленої Батьківщини,
І звідти, тебе де нема, тільки голос
живий б’ється крилами
з жалем у рідному небі.
- Наступний вірш → Степан Бабій – Краків
- Попередній вірш → Степан Бабій – Афганкам
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші