Вірші класиків > Степан Бабій: Вірші > Степан Бабій – Напасті

Степан Бабій – Напасті: Вірш

У зайцях – радіація,
В качках – пташиний грип,
Таїть сюрпризи гриб…
Така ось кульмінація
Новітньої пори.
До алкоголізації,
СНІДосифілізації
Такі лихі вітри –
Міграції, еміграції
І знизу, і згори…
А тут утверджуй націю –
Яку хто лиш не брив:
І польською шаблюкою,
Й московським топором,
Як за башибузуками –
Пожежі і погром.
Не випростались працею…
І тільки підвелись –
Як це ось кульмінація
Новітньої пори.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Степан Бабій
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Бабій – Напасті":

Читати схожі вірші:

  1. Степан Бабій – До Тернополя
  2. Степан Бабій – Гурби
  3. Степан Бабій – І доріжина ця в нікуди
  4. Степан Бабій – Ніч на козацьких могилах
  5. Степан Бабій – Третя річниця незалежності в Дермані
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Бабій – Напасті: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.