Відлетіло, як листя, кружляння у вальсі,
Як в напружене тіло втискалися пальці,
Наближатись в притискуванні обережно
І в кружлянні черкалися ноги бентежно.
І тремтіли, трималися двоє у танці,
То знайомились долі одної обранці.
… Як і листя в кружлянні, роки пролетіли
І злилися в одно давно тіло із тілом,
А пригадуються затерпаючі пальці,
Що підтримували пружнотілу у танці.
- Наступний вірш → Степан Бабій – Нарвав волошок, яблук назбирав
- Попередній вірш → Степан Бабій – Ясен насіння своє перестояне
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші