В Ірпені у вікні, що відкрите широко
сосна одинока
простягла до кімнати
своє гілля лапате.
Стало в серці струною
І хвилини одної
вже бринить її слово…
Тепле сонце ранкове
розлилось по кімнаті
на Світланинім святі.
- Наступний вірш → Ігор Калиниченко – Кругом комуністи
- Попередній вірш → Богдан-Ігор Антонич – Пісня змагунів
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші