До могили Мілетія Лахмана*
Крізь ожини, бур’ян, крізь чагар
Між горбочками стежечка ламана,
Як і доля (нестерпний тягар).
Через тридцять два роки
ось стрілися
З того часу, як слухав нас Львів,
Як з півслова ми порозумілися
Й ти про Дермань мені розповів.
Про легенду, яка мене кликала
Стільки років до пагорбів тих…
Скільки осеней смутно відхлипали,
Як твій голос навіки затих,
Як знайшли у кар’єрі повішеним…
Не спитаю “Що сталось?” тебе,
Залишилася мати невтішена,
Заспокоїлося КГБ
І похмурі сексоти, вислужники,
Що тероризували в селі. …
Панахиду по хлопцях відслужимо
І розділимо хліб на столі.
І згадаємо, друже Мілетію,
Хресний шлях на цей пагорб крутий,
І бентежну повстанську мелодію
Хлюпне вітер на білі хрести.
До могили Мілетія Лахмана*
Крізь ожини, бур’ян, крізь чагар
Між горбочками стежечка ламана,
Як і доля (нестерпний тягар).
Через тридцять два роки ось стрілися
З того часу, як слухав нас Львів,
Як з півслова ми порозумілися
Й ти про Дермань мені розповів.
Про легенду, яка мене кликала
Стільки років до пагорбів тих…
Скільки осеней смутно відхлипали,
Як твій голос навіки затих,
Як знайшли у кар’єрі повішеним…
Не спитаю “Що сталось?” тебе,
Залишилася мати невтішена,
Заспокоїлося КГБ
І похмурі сексоти, вислужники,
Що тероризували в селі. …
Панахиду по хлопцях відслужимо
І розділимо хліб на столі.
І згадаємо, друже Мілетію,
Хресний шлях на цей пагорб крутий,
І бентежну повстанську мелодію
Хлюпне вітер на білі хрести.
_____________________
*Студент, виключений з філфаку і доведений до трагічного кінця.
