Степан Бабій – Величальна: Вірш

На закінчення війни

Будь благословенна,
Земле стражденна,
Тихі світанки,
Сонячні ранки
Зійдуть на тебе.
Травами вкрийся,
Росами вмийся,
Огорнись небом.
Тепло дощами
Щедро полийся,
Змий вражі плями,
Рани омий всі…
Перший Чорнобиль
Про землю нашу
Відкриття зробить,
Що ми не Раша.
Потім настане
Спалах Майдану,
Відкриє очі
Для всього світу.
Врешті ворожі
Для нас московити,
Що перейшли в могилу,
Виявили у нас силу,
Силу незламного духу,
Що світ увесь пробудило,
Що подолає розруху…
Козацька незборна сила!
Будь благословенна,
Земле стражденна.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Бабій – Величальна":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Бабій – Величальна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.