Вірші класиків > Степан Бабій: Вірші > Степан Бабій – Ясен насіння своє перестояне

Степан Бабій – Ясен насіння своє перестояне: Вірш

Ясен насіння своє перестояне
Скине у землю масну,
І ясенок, як синок тепло споєний,
Визирне в першу весну.
Сонцем зігрітий, дощами напоєний
Виросте швидко в могуть,
І ясени, як сини наші, воїни
Понад кордони встають.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Степан Бабій
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Бабій – Ясен насіння своє перестояне":

Читати схожі вірші:

  1. Анатолій Качан – Крилате насіння
  2. Степан Бабій – Чорний вірш
  3. Степан Бабій – До Тернополя
  4. Степан Бабій – Гурби
  5. Степан Бабій – Напасті
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Бабій – Ясен насіння своє перестояне: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.