Яків Савченко – Гном і чорт: Вірш

Розчинивсь безшумно ґрот.
Вийшли з ґроту гном і чорт.
Вийшли згинці, потайком.
«Скучно», – шепче гному чорт,
«Скучно», – плаче тихо гном.

Мертва тиш лежить кругом.
«Потанцюймо», – просить гном.
«Неохота», – каже чорт.
«Потанцюймо, – просить гном, —
Страшно йти мені у ґрот».

Стали поруч в темноті.
Чорт танцює на хвості,
Скаче гном, в долоні б’є.
Ніжно чорта обів’є —
І стрибають в темноті.

Тьма заснула мертвим сном
«Скучно, тоскно, – хлипа гном, —
Краще підем спать у ґрот —
Я втомився танцювать».
«Будем в ґроті знову спать», —
Журно шепче гному чорт.

Зачинивсь безшумно ґрот
Зникли в ґроті гном і чорт.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Яків Савченко – Гном і чорт":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Яків Савченко – Гном і чорт: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.