Обіймає ранок села,
Золотими гребінцями
Чеше кучері туман.
Під рожевий дим і порох
Череда виходить з царин,
На собак свистить чабан.
І пливе, сміючись, гомін,
Кучерявить пил шляхами,
Золотіє слід отар.
І на всьому – клаптик неба,
Голубі веселі плями
Та рясні цілунки хмар.
- Наступний вірш → Степан Бен – Надвечір’я
- Попередній вірш → Степан Бен – Ніч
(Оцінок ще немає)