Степан Бен – Обіймає ранок села: Вірш

Обіймає ранок села,
Золотими гребінцями
Чеше кучері туман.
Під рожевий дим і порох
Череда виходить з царин,
На собак свистить чабан.
І пливе, сміючись, гомін,
Кучерявить пил шляхами,
Золотіє слід отар.
І на всьому – клаптик неба,
Голубі веселі плями
Та рясні цілунки хмар.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Бен – Обіймає ранок села":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Бен – Обіймає ранок села: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.