Порвалася пряжа. Згубились кінці
…А перстень блищить і блищить на руці.
А звуки з словами, як в пісні, злились
Проспівані серцем до серця колись…
І серце, як скрипка, виводить і жде,
І пасма золочені знову пряде,
Та в порваній пряжі не зв’яжеш кінці.
…Лиш перстень синіє на лівій руці…
