Глянула…
Таким гарячим золотим рум’янцем
Зацвіли щоки,
Заблищав серп коло пояса.
Пригадую:
На його блискучій поверхні
Коливались дві веселі сині волошки.
- Наступний вірш → Степан Бен – О хутори
- Попередній вірш → Степан Бен – Уже дзвенять і ніжно врунять
(Оцінок ще немає)