Там ніч, і тьма, і чорні крила.
Мовчання мертве, блідий жах.
А тут – димлять чиїсь кадила,
І хтось вмирає при свічах.
Горять свічки, димлять кадила.
Печаль ридає над чолом.
А там – летять безшумні крила,
І жах хвилює за вікном.
Хвилює жах і мають крила.
Сіріє постать Сатани…
…Печаль, як мати, заніміла,
Припала скорбно до труни.
Летять безшумно чорні крила.
А ніч безлика і страшна.
…Погасли свічі і кадила —
І в вікна глянув Сатана…