Степан Будний – Марічка: Вірш

Ах, Марічко, чорнява Марічко…
Де згубилась, куди ти пішла?
Може, там, десь на березі річки,
У чеканні вербою зросла?

Пам’ятаєш ромашкові схили
І травневих садів паруси.
Ах, Марічко, загублена мила,
Звідки голос дзвінкий подаси?

Мені ласки твоєї потрібно
В нелегкому своєму житті.
Лиш не видно тебе і не видно,
Лиш мовчать вересневі путі.

Ах, Марічко, чорнява Марічко,
Де згубилась, куди ти пішла?
Може, там, десь на березі річки,
У чеканні вербою зросла?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Будний – Марічка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Степан Будний – Марічка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.