І вишень заметілі,
І ланів далина.
О моє Тернопілля,
Дорога сторона!
Я голублю дороги,
Що навік полюбив.
Тут колись босоноге
Я дитинство згубив.
Лиш тепер серед поля
Вже його не знайти,
Де високі тополі
Йдуть у сині світи.
Та за ним не зітхаю —
Серце іншим живе.
Наче пісню, кохаю
Тернопілля нове.
Те, що вийшло до світла
І в майбутнє іде,
Забуяло, розквітло,
Молоде-молоде.
І цвіте на привіллі
Його щастя весна.
Трудове Тернопілля,
Дорога сторона!
