Не ждіть мене, друзі далекі!
За нивами, цвітом дібров.
Зелені карпатські смереки,
До вас не приїду я знов.
Між нами лягає розлука
На сотні, на тисячі літ.
У помислах тисну вам руки
І піснею шлю вам привіт.
Заціпивши зуби, уперто
Ховаю ясні почуття.
Є смерть, а, можливо, безсмертя –
У вічнім цвітінні життя.
