Любов моя несміла,
Ранковий чистий цвіте,
В саду черемху білу
Зламав весняний вітер.
Вона додолу впала,
Мені завдавши муки.
Гілки її ламали
Чужі, холодні руки.
Моя ж душа кричала,
І серце – наче рана:
“Не рвіте! Це упала
Моя любов весняна.”
- Наступний вірш → Степан Будний – З тобою
- Попередній вірш → Степан Будний – Купаюсь у травах пахучих
(Оцінок ще немає)