Не чекай мене мамо додому,
Я у рідний не вернуся край.
Не виходь ти на стежку знайому,
Коли в полум’ї весь небокрай.
Наша липа любима одквітне,
Жовтим цвітом на землю сипне.
І калина,і квіти привітні
Будуть згадувать часто мене.
Все лишаю з печаллю і сумом,
Хай буяє, хай квітне земля!
Лиш твою віковічную думу
Хто розвіє, о, Мамо, моя!
