Вірші класиків > Степан Будний: Вірші > Степан Будний – Я нап’юся вітру польового

Степан Будний – Я нап’юся вітру польового: Вірш

Я нап’юся вітру польового.
Досить горя, болю і плачу.
І до неба, неба голубого,
На весняних крилах полечу.

Будуть ще світанки малинові,
Хороводи яблунь у саду…
Дуже часто я тепер розмови
З Лесею опівночі веду.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Степан Будний
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Будний – Я нап’юся вітру польового":

Читати схожі вірші:

  1. Сергій Губерначук – На крилах вітру
  2. Степан Будний – За мною верби плачуть над Серетом
  3. Степан Будний – Цвітуть в Тернополі сади
  4. Степан Будний – Троє
  5. Степан Будний – Земля
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Будний – Я нап’юся вітру польового: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.