Степан Чарнецький – Чому так рожі посумніли: Вірш

Чому так рожі посумніли,
Скажи, скажи, чому?
Чому квітки в траві змарніли,—
Чи осінь ждуть німу?

Чом пташка жалісно співає
Між гіллям між сухим?
Чом з жовтих трав смерком злітає
Якийсь цвинтарний дим?

Чому так слізно сонце світить
І криється у млах,
Земля зчорніла неодіта,
По ночах ходить страх?..

Чом туга так мене зв’ялила,
Додолу смуток гне?
Скажи, скажи: чому ти, мила,
Покинула мене?..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Чарнецький – Чому так рожі посумніли":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Степан Чарнецький – Чому так рожі посумніли: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.