Дурний той світ, сліпий на все
І бреше, що несила,
Про тебе злобну вість несе,
Що ти є дрантя, мила!
От чернь дурна, сліпа й пуста!..
Де їм тебе пізнати?!
Не знають, як твої уста
Уміють цілувати!
- Наступний вірш → Степан Чарнецький – Ніч осіння гуляє
- Попередній вірш → Степан Чарнецький – Два гренадери
(Оцінок ще немає)