Урочище зоветься Борсуки
(В нас вимовляють “Бурсуки” спадково).
Водились тут великі хижаки
В період теплий, дольодовиковий.
Привільно згодом рід борсучий жив,
У норах мешкав у гаю, під гаєм.
Нагулювали борсучата жир,
Що від сухот людині помагає.
Там жив ховрах, там — дрозд, а там — їжак…
І ладили (ізрідка лиш сварились)…
Чотириногий, грамотний хижак
Все нищив, що варилось й не варилось…
І мучимося хворими грудьми:
Зника цілюще сало те, борсуче.
Бо ж браконьєри є поміж людьми —
Поріддя люто-знавісніле, суче.
Сук, де сидить, руба, петлю сука…
Який дозріє плід в гіркому цвіті?
Так мало борсуків у Борсуках!
Так много хижаків на цьому світі!
