Степан Литвин – Дві калини: Вірш

Сонячна долина,
Весело кругом.
Мамина калина
Сяє під вікном,
Сяє мені під вікном.

Мамина калина,
Мамина любов…
Відчаю хвилина:
Пізно я прийшов,
Пізно до мами прийшов.

Білий цвіт калини,
Білий цвіт журби.
Мамин голос лине:
“Білий світ люби,
Небо й калину люби!”

Мамина калина,
Квіти і трава.
Ой моя провина
Серце надрива,
Вічним жалем надрива.

Хай вина полинна,
Хай тяжке гілля,
Мамина калина
Небо прихиля,
Небо мені прихиля.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Литвин – Дві калини":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Литвин – Дві калини: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.