Еремурус твого ім’я, кохана!
Немов свічки, суцвіття нам горять.
Немов свічки у ніч близьку духмяну
На срібному весіллі майорять.
Суцвіття, дивоцвіття циліндричні
Вогнями в зелен-море запливли
І не згасають…
Пристрасті ліричні
Тебе й мене в суцвітті заплели.
І віриться:
повік палахкотіти
Мені й тобі квітуючим вогнем.
Ми — невмирущої природи діти,
І доки ми кохаємось, не вмрем.
________________
* Eremurus Olgae – квітка Ольги (з латин.).
