Над рікою іду на лови.
Чи вполюю хоч кілька строф?
Не вбивав я, повірте слову,
Журавлів чи зайців, чи дрохв…
Бив у лісі, на жаль, гадюку,
Як сичала, по голові —
Та, сердитий на комарюку,
Мурашню давив у траві.
Хочуть жити усі істоти —
Й найдрібніша, й потворна, зла
Запитаймо в людини: “Хто ти,
Щоб порушить природи лад?!”
Кожен має свій вік прожити,
Та убивців — велика рать…
Хай вирішує Вседержитель,
Де і як і коли карать.
А людині дано лиш право
Боронити своє життя,
Захищати свободу. Правду
І планетоньки майбуття.
Та мисливців я заспокою:
Жити їм й після дрохв, журавлів…
Йду на лови понад рікою.
Чи вполюю хоч кілька слів?
