Степан Литвин – Облітають листочки останні: Вірш

Облітають листочки останні,
А душа — як весна молода.
Наші діти збирають каштани,
Де колись я тебе виглядав.

Відлітають літа, відлітають літа за літами,
За літами літа, дорогі, неповторні літа.
Тільки все, що було, тільки все, що було поміж нами,
Пломеніє в житті, як висока зоря золота.

Не повернеться пам’ятна осінь,
Не повернеться молодість знов,
Та цвіте однокурсниця досі,
Першокурсниця, перша любов.

…Облітають листочки останні,
Та душа — як весна молода.
Наші внуки збирають каштани,
Де колись я тебе виглядав.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Литвин – Облітають листочки останні":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Литвин – Облітають листочки останні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.