Степан Литвин – Пахнуть тобою луки: Вірш

Пахнуть тобою луки,
Досі ще молоді.
Щастя хмільної муки
Нас потрясло тоді.

Слалися пишним квітом
Луки тобі й мені…
Губи напіводкриті
Сохнуть, ждучи, в огні.

Губи — дання пахуче,
Губи — дання п’янке.
Тіло твоє жагуче,
Трепетне і тремке…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Литвин – Пахнуть тобою луки":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Литвин – Пахнуть тобою луки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.