Степан Литвин – Рихтує люд сучасну суперзброю: Вірш

Рихтує люд сучасну суперзброю —
Аж на мільйони доларів щодня…
Народжена людина для розбою?
Матуся не могла втопить щеня…

І я, пробачте, курки не зарізав…
А в земляка — убивств тяжкий пакет.
Які склади пекельного заліза,
Не давніх ядер — ядерних ракет!

Рвонуть не динаміти й амонали —
Сучасна вибухівочка рвоне.
За нею — ланцюгово — арсенали.
Планету блискавично струсоне!

Покине миттю вікову орбіту
Єдина для життя людей Земля…
О гомо сапієнс, володар світу,
Не грайся із вогнем, немов маля!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Литвин – Рихтує люд сучасну суперзброю":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Литвин – Рихтує люд сучасну суперзброю: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.