Степан Литвин – Солдати бузку наламали: Вірш

Ізнов солов’ї заспівали,
Сади і гаї зацвіли.
Солдати бузку наламали.
В казарму його нанесли.

І ливсь аромат, наче вдома,
Потоками чарів п’янких.
Солдатів подужала втома,
І сни пригортались до них.

Не снились ракети й гармати,
Ніхто в рукопашну не йшов,
А снилися батько і мати,
А снилася перша любов.

А снились у лузі калина,
Криниця у ріднім селі.
А снились нова Україна
І щастя на рідній землі.

Служили вже хлопці немало,
В тяжкому навчанні росли.
Солдати бузку наламали,
В казарму його нанесли.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Литвин – Солдати бузку наламали":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Литвин – Солдати бузку наламали: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.