Прихилюсь до народів сердечно й уклінно,
Побажаю свободи і щастя й добра.
Тільки вірю: ніколи не вмреш, Україно,
Бо співучий народ і в біді не вмира.
Переміниться світу велична будова,
Що справіку в безодні вогнями ряхтить.
Рідна мова моя, материнська, чудова
На далекі зірки у піснях полетить.
І не буде нас доля цуратися, брате,
У таврійських степах, в закарпатських садках.
І не зможе ніхто дивний скарб одібрати,
Той, що предки для нас зберегли у віках.
Доки мова для внуків звучить солов’їно,
Доки слава козацька у серці жива,
Ти не вмреш, ти не вмреш, ти не вмреш, Україно,
Лише безсмертний народ у негоду співа.
