Степан Литвин – Який прекрасний світ: Вірш

Такий прекрасний цвіт,
Таке прекрасне жито.
Такий прекрасний світ.
Чого ж так сумно жити?

Усміхнись, звеселись:
Ждуть і радощі колись.
Сонечко з-за хмари виплива,
Незгасиме, як душа жива.

Вітай шептання трав,
Вітай пташин хорали.
Згадай, як ти кохав.
І як тебе кохали.

Усміхнись, звеселись:
Був щасливим ти колись.
Сонечко з-за хмари виплива,
Незгасиме, як душа жива.

Який прекрасний цвіт,
Яке прекрасне жито!
Який прекрасний світ!
О як прекрасно — жити!

Усміхнись, звеселись:
Ждуть і радощі колись.
Сонечко з-за хмари виплива,
Незгасиме, як душа жива.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Литвин – Який прекрасний світ":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Литвин – Який прекрасний світ: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.