Ніні Іванівні Ковальчук на її славний ювілей
Ізнову співа колискову
Моя молода братова.
І сниться їй знову і знову
Та, Друга війна світова.
В атаки дівчина ходила,
Та не загрубіла душа.
Прекрасних дітей народила,
Творити добро поспіша.
Немає давно Олексія…
Вдовині журливі літа…
А море сія, мов надія,
І так виноград зацвіта.
Пахтять незабудки, любисток,
Дерева, що муж посадив…
Онуків навчає любити
Цю землю, це диво із див.
І вулиця тут Молодіжна,
І молодо Ніна співа.
Така ж невсипуща, і ніжна,
І гарна моя братова.
Вона у годину й негоду
На крилах малят підніма.
І Ковальчуківському роду
Таки переводу нема.
