Комунгоспу мудрий зав
На засіданні казав:
“Якщо глибше взять питання —
Що таке, по суті, баня?
Дехто каже: душ… вода…
Верхоглядство! Єрунда!
Не забудьмо, що під “душі”
Стануть в ряд живії душі.
Отже, суть — свіжить їм дух!
Так, щоб з бані чулось: “Ух!”.
…Згідно тому міркуванню
Спорудить рішив він баню!
У райцентрі, на виду,
У занедбанім саду
Через рік з піску і глини
Піднялись високі стіни.
Доки стіни мокли рік,
Трішки хилячись набік,
Зав добув чотири балки,
Три бачки і дві мочалки.
Доки балки сохли рік,
Зав дістав і приволік
Жерстяну трубу весною —
В два обхвати шириною,
Тридцять метрів-висота!
Не труба, а красота!
Через рік в ту саму пору —
Підняли трубу угору!
Закопиливши губу
Поглядав він на трубу
І підкреслював солідно:
“От труба! Аж в область видно!..”.
Потім балки хтось украв.
І стривожений наш зав
Про загрозливі ті факти
Написав чотири акти.
Не минуло й років два,
Як біда прийшла нова:
Саме в час, як зав купався,
Дома в ночвах полоскався,
В шибку цокнув дід Кузьма:
“Караул! Труби нема!”.
Зав закліпав: “От так штука!
Та невже хто вкрав, падлюка!..”.
Полетів на ту біду
І побачив у саду:
На траві труба лежала,
Всі дубочки поламала
Ще й убила на-разу
Прокуророву козу.
Наполоханий грозою,
Зав метнувся за козою!
Перемацав сотні кіз
І взамін… аж дві привіз.
Після цього зав-ледащо
Взявсь за діло ніби краще:
Сам рихтує він трубу
Вже сімнадцяту добу!
Та не скоро ще під “душі”
“Стануть в ряд живії душі”.
Змарнував він гроші й час…
За ці роки — гляньте! — в нас
Збудували млин і школу,
В клуб дістали радіолу,
По асфальту попід ліс
Став ходить автобус “ЗІС”.
Лиш стирчить і досі “в плані”
Будівництво горе-бані!
Чи не в вас, бува, той зав,
Про якого я писав?
