Степан Олійник – Дозасідався: Вірш

Збори й збори… Вісім днів —
Виступи, накачки…
Вже Василь аж очманів
Від тої сидячки.

Дочвалав у дім без сил.
Аж охляв він, схоже.

— їсти будеш? — А Василь
І сказать не може.

— Будеш їсти, говори?..—
Муж на те — ні звуку,
А по звичці догори
Піднімає руку.

Плащ, намоклий від дощу,
Туфлі зняв без стуку.
— Дать гарячого борщу?..—
Знов підняв він руку.

— Є холодне, цілий таз,
Подавать і щуку?..—
Голосує третій раз,
Підійнявши руку.

— А «Столичну» дать чи ні?
Ту, що на лимоні!..—
І в одвіт Василь жоні
Плеще у долоні!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Олійник – Дозасідався":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Степан Олійник – Дозасідався: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.