Готов почати все спочатку,
Митнувши років рубежі:
Скубти потішному телятку
Траву росисту на межі.
Ходить по глід і по шипшину
В загірні балки й рівчаки,
Стоять і слухають коло млину
Все, що розказують дядьки.
Гукати в полі: — Гляньте, татку,
Як вітром сніп наш понесло!.. —
Готов почати все спочатку,
Коли б можливо те було:
Рушати в місто у казкове
На возі батьківськім з воріт,
Щоб мама знов — аж до діброви
Мені дивилася услід.
В Одесі Пушкінську питати,
Шукать в редакцію тропу…
І вперше з радістю читати
Свій вірш в «Червоному степу».
Носити знов шинелі скатку,
Йти пішки з міста у село…
Готов почати все спочатку,
Коли б можливо те було!
