На сівбу спішать бригади.
Ну, а він, як і торік —
Вибира легкі посади,
Цей хитренький чоловік.
І сьогодні, як і вчора,
До роботи — нітелень.
Від контори до комори
Ходить-бродить цілий день.
То поп’є біля криниці,
То лякає гусака,
То ялозить рахівниці
За столом рахівника.
То в газету кине оком
І розкаже новину.
Тишком-нишком,
скоком-боком,
Лиш роботу б не трудну!
Був завклубом він зимою.
Нині здав замок в іржі
І оце перед весною
Перевівся в сторожі.
Виступає в стінгазеті
(Не одного критикне!).
З бригадиром у буфеті
Тихо чарочку хильне.
Знов постоїть біля плоту…
Вечірком
У рейку — дзень!
І на тім скінчив “роботу”,
І заробить трудодень!
Між народом роботящим
Він стриба, як горобець, —
По професії — ледашо,
По натурі — хитрунець!
