З пивної — в підвальчик,
З буфету — у бар…
Насмокчеться «мальчик»
І тре тротуар.
На шиї транзистор,
Борідка — а ля!
Блукає по місту,
Як лугом теля!
Ніде не працює
В свої двадцять шість:
Лиш їсть і танцює,
Танцює і їсть.
А гнув би підкови
Свистун-дармоїд…
Скажи йому слово —
Образа в одвіт.
За папині гроші
Транзистор, піджак,
І штраф за дебоші,
І екстра-коньяк…
Розхристані груди,
Матюк що не крок.
Жахаються люди:
Та чий він синок?
А вчився… Мамаша
Гостям за столом
Охоче покаже
Синочків диплом.
Вся вулиця наша
Страмить гультяя.
І тільки мамаша
Від щастя сія.
Дає «на бокальчик»,
Та ще й примовля:
— Воно ж іще мальчик,
Нехай погуля!
До танців охочий,
Хильнути мастак,
До пенсії хоче
Прожити отак!
