Там, де в степу за курганом
Хата і сіна стіжок,
Влітку з дідусем Іваном
Ходить малий пастушок.
Вдвох випасають отари
Білих овець і ягнят:
Вийдуть отари з кошари —
Треба давати їм лад!
Пасти, глядіти їх треба
Так, щоб ягнятка росли,
Стежити пильно, щоб з неба
Не нападали орли.
Часом, дивись, із-за яру
Може наскочить і вовк…
Мирно пасуться отари.
Шерсть на них біла, як шовк.
Степ… Квітування повсюди.
Сонце. І співи пташок…
В травах зелених по груди
Ходить малий пастушок.
Дуже він знати бажає
Всі таємниці степів:
Як яка пташка співає,
Назви рослин і жуків.
Вдасться йому відшукати
Квітку незнану якусь —
Зразу біжить розпитати:
— Що це? — Хай скаже дідусь.
Крикне в траві перепілка,
Жайворон спів розлива —
Вмить пастушкова сопілка
Їхні пісні вже співа.
Хлопчик, дідусів коханець,
Марно не тратить хвилин:
В нього повнісінький ранець
Різних пахучих рослин.
Дід погукає Миколі:
— Все! Завертай їх сюди!..
— Зараз! — І от уже з поля
Вівці ідуть до води.
Там, в холодку і затишку,
Взявши машинки до рук,
Знову беруться за стрижку
Дід і Микола-онук.
Точність у кожному русі.
Вовну в мішки і на склад!
Зайде овечка — в кожусі,
Йде без кожуха назад.
Успіхи в них хоч і гарні —
Треба одначе спішить:
Черга до їх “перукарні”
Дуже велика стоїть.
Трудячись цілими днями
В тій степовій стороні,
Батькові в поміч і мамі
Він заробляв трудодні!
…Літо минало.
Микола —
Знову у ріднім дворі.
Тижнів за два уже… школа,
Клас його, друзі старі…
Вчитель погладить борідку,
Встане, всміхнеться на мить:
— Де ж побували ви влітку,
Діти мої? Говоріть!
Матиме що розказати
В класі малий пастушок!
Ось він розклав серед хати
Трави… їх, певне, з мішок!
Вкриті столи вже і лавка
Цвітом пахучих степів:
Травку парує до травки,
В банки складає жуків.
Входить схвильована мама.
— Синку! — гукає вона.—
Глянь ось… яка телеграма.
Радісна всім новина.
Син прочитав: — За побіди,
Доблесть і честь трудову…
— Мамо! На Виставку їду!
З дідом Іваном! В Москву!
— Їду! — пустився стрибати,
Взявся гербарій складать.
— Їду! — й побіг мимо хати
Батькові й діду сказать.
…Станція. Рідні довкола.
Гомін заповнив перон.
З квітами дід і Микола
Входять у п’ятий вагон.
Світяться радістю лиця.
Путь їм відкрита! Гудок…
В рідну любиму столицю
Їде малий пастушок.
