Намішаю коням та й піду гуляти…
Одпливають хмари — неба кораблі…
Вже в сільбуд зійшлися парубки й дівчата.
І повсюдисущі хлопчики малі.
Будем слухать знову Петю-гармоніста
І за ним виводить пісню до висот:
Про того «братішку», про кавалериста,
Що співав з Будьонним: «С нами весь народ!»
Ось ми йдем додому…Світова зірниця…
Заховався місяць, вічний колядник,
Диха ранній вітер запахом пшениці,
І спішить на вигін босий чередник.
Може, у майбутнім і театр в нас буде,
А поки що, знаю, де ти не ходи —
Веселіш немає, як у нас в сільбуді!
Завтра теж охоче побіжу туди!
