Їде козак понад Буг,
Чумак попасає;
Коло нього песеня
На сонці куняє.
« А чиє то, — запитав, —
Песеня, чумаче? »
«А чиє ж? — говорить той.
Звісно, що — собаче! »
Їде козак понад Случ,
Німець попасає;
Коло нього песеня
На сонці куняє.
«А чиє то песеня? » —
Питає дурного.
«Моє! » — каже. А козак:
«Зроби й нам такого! »
