Степан Руданський – Циганський похорон: Вірш

У цигана вмерла мати,
Нічого діяти!..
Іде циган до батюшки,
Просить поховати.

«А як хочеш поховати?
Може, по-циганськи?»
«Ні, батюшка, прошу таки
Вже по-християнськи!»

«Та то буде рублів десять
Тебе коштувати!»
«О, нічого то, панотче!
В нас дорожча мати!»

Поховав піп циганиху,
За гроші питає…
Аж тут йому сороківку
Циган витягає.

«Сороківку? — піп питає. —
А то ж твоя мати!
А ти ж за ню рублів десять
Обіцявся дати!»

«Рублів десять!.. — циган каже.
За трупа гнилого!..
Та вона не варта була
І живою того!..»

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Руданський – Циганський похорон":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Степан Руданський – Циганський похорон: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.