Колись собі мужичок
Читати навчився,
Баньку грошей заплатив
Та й попом зробився.
Ото йому і прийшлось
В церкві щось читати
І «мисліте, ци-аз-ца»
З титлою складати.
І замукав бідний піп,
Аж пригнув колінця:
Все «мисліте [1], ци-аз [2]-ца,
Словотитла — німця!»
«Та який тут, — каже, — чорт
Того німця тиче?!»
Та з крилоса у олтар
Піддячого кличе:
«Ходи, — каже, — та склади.
Чи умієш, враже?»
А той тілько подививсь:
«То місяця!» — каже.
«Добре ж, сину, — каже піп, –
Іди ж ти співати».
А сам далі розпочав
По складах читати.
___________________
[1] «Мисліти» – староруська назва літери «м».
[2] Аз – староруська назва літери «а».
