Раз топився грубий лях,
Став репетувати, —
Мужик один і побіг
Пана рятувати.
За чуприну ухопив,
З води витягає,
Пан дякує мужику,
Грошей добуває…
Аж надходить другий лях:
«Co to?» — запитався.
«Taz wyciаgnal z wody mnie! » —
Грубий обізвався.
«О, widziatem, — каже той, —
Widziatem, jedyny,
Jak on ciebie, bracio mоj,
Ciagnal za czupryne!»
«Za czupryne, czy z to tak?»
«Za czupryne, mily!»
«О, psia wiara z! — крикнув той
Ізі всеї сили, —
Sto nahajow za to psu! [1]»
І що ж? — протягнули,
І сто йому нагаїв
За добро креснули.
_________________
[1] Аж надходить другий лях:
«Що то?» — запитався.
«Та ж витягнув із води» —
Грубий обізвався.
«Та лучче б ти утонув
В лихую годину, —
А то хлоп тебе тягнув,
Як пса, за чуприну…»
«За чуприну, чи ж то так?»
«За чуприну, милий!»
«О псявіра ж, — крикнув той
Із всієї сили, —
Сто нагаїв за то псу!»