Степан Руданський – Польський і руський кіт: Вірш

Несе м’ясо руський кіт,
Польський вихилясом:
«Що ти, котику, несеш?»
А той каже: «М’ясо!»

Та як «м’ясо» вимовляв,
М’ясо і упало,
І з ним польського кота
В минуті не стало.

Несе м’ясо польський кіт.
Руський і питає:
«Що ти, котику, несеш?»
«Міesо!» — відвічає.

Та як «Міesо!» вимовляв,
То так стиснув зуби,
Що бідняка, руський кіт,
Лиш облизав губи.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Руданський – Польський і руський кіт":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Степан Руданський – Польський і руський кіт: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.