Степан Руданський – Prosie sie: Вірш

Розгулявся собі німець,
Зачав їсти, пити.
Далі слугу закликає,
Свиню каже вбити.

А свиня лиш поросилась,
Жаль було творіння.
Слуга й каже: «Szkоdа, раnіе!
Во ргоsіе sіe swіnіа!»

Але німець підхопився,
Надувся, як рябець:
«Со tо,— каже,— zе sіe рrоsіе?
Zеbу рlакаl, zаbіс!» [2]
_________________

1. Prosie sie – Пороситься.

2. Не питає, що й поросна…
«Бий, — каже, — Іване!»
Той і каже: «Шкода бити,
Пороситься, пане!»

Але німець підхопився,
Як несамовитий,
«Що то, — каже, — що проситься?
Щоб плакала – вбити!»

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Руданський – Prosie sie":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Степан Руданський – Prosie sie: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.