Степан Руданський – Рятуй, брате: Вірш

Під повстання два панки
На коршмі гуляють,
Цілуються, як брати,
Приязнь запивають.
Ото собі й запили,
І поцілувались,
Але тілько москалі
В коршму увігнались. —
Їден циб через вікно,
Другого схватили.
Сей, бідняжка, і кричить:
«Ratuj, brасіе mіly!» [1]
А той собі до ліска,
Скілько сили, дує,
Тілько крикнув сему раз:
«Niech cie Bug ratuje!» [2]
_______________

[1] Рятуй, брате любий!(польськ.)
[2] Хай тебе Бог рятує!(польськ.)

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Руданський – Рятуй, брате":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Степан Руданський – Рятуй, брате: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.