Купив свічку раз купець,
Подає другому
Та й говорить з-за плечей:
«Сергею святому».
А наш собі не дочув —
Подає другому
Та й говорить з-за плечей:
«Андрею святому».
Пішла свічка по руках,
А той поглядає:
Ото староста вперед
З нею наступає.
До Андрея просто йде,
А той не звинеться:
Поміж люди наперед
Собакою рветься!
«Да какому,— закричав,-
Лєпіш дуралєю?
Не ентому, гаварят!
Гаварят, Сергею!»
- Наступний вірш → Степан Руданський – Польський і руський кіт
- Попередній вірш → Степан Руданський – Скачи, Миколай
(Оцінок ще немає)