Вірші класиків > Степан Руданський: Вірші > Степан Руданський – Сиротина я безродний

Степан Руданський – Сиротина я безродний: Вірш

Сиротина я безродний,
Десь загину в чужині —
І ніхто очей холодних
Не закриє там мені.

І нерідною рукою
Буду в землю я зарит,
І тепленькою сльозою
Ніхто хроба не зросить…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Степан Руданський
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Руданський – Сиротина я безродний":

Читати схожі вірші:

  1. Степан Руданський – Чужая дитина не то що рідна
  2. Степан Руданський – Окуляри
  3. Степан Руданський – Мошко і Сура
  4. Степан Руданський – Рабин і запорожець
  5. Степан Руданський – Треба всюди приятеля мати
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Степан Руданський – Сиротина я безродний: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.