Степан Руданський – Животина: Вірш

“Де то, доню, животина
Так?..”
“Та то, мамо, коло тина
Дяк…
Все, бувало, грає, грає
Та й…
Все, бувало, примовляє:
“Дай!..”

Раз підсунув, було, ручку
В то…
А я кажу: “Дай обручку,
То…”
А він каже: “На обручку,
Дай!”
Я пустила його ручку
Та й…”

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Руданський – Животина":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Степан Руданський – Животина: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.